кричущий — а, е. 1) рідко. Дієприкм. акт. теп. ч. до кричати 1). 2) прикм., перен. Який викликає крайнє незадоволення, обурення; неприпустимий. Кричуща несправедливість … Український тлумачний словник
кричущий — прикметник … Орфографічний словник української мови